Сховалось сонце за горою,
Туман легенький землю вкрив.
Шепоче вітер з осокою, |
Гайок зелений потемнів. | (2)

Далеко співи десь лунають,
На небі зірки миготять.
Отари з поля поспішають |
У холодочку відпочить. | (2)

Блакитне небо обгорнуло
Усю рослинність, всіх дітей.
Село в садочку потонуло, |
Затьохкав пісню соловей. | (2)

Моя Вкраїно, ти мій краю,
Ти чарівниченько моя,
Я без кінця тебе кохаю, |
Ще більш кохати хочу я! | (2)

Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні!
Страшніш тюрма у рідній хаті,
Неволя в рідній стороні. | (2)

О, Україно, рідні села,
Дніпро, Славута золоті
Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний. | (2)

Хотів би я тебе обняти
До серця щиро пригорнуть,
У вічі глянуть все сказати,
Тоді навіки вже заснуть. | (2)

Чого ж мій край такий веселий,
Чого ж мій край такий сумний? | (2)